ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
09.10.2025
14 травня 2025 року у Національній історичній бібліотеці України відкрито книжкову виставку «День пам’яті жертв політичних репресій», документи якої відкривають болючі сторінки масштабної кампанії репресивної комуністичної політики та масових репресій 1937–1938 років.
18 травня 2025 року – особливо важливий історичний день щорічного вшанування пам’яті жертв політичних репресій в Україні!
З метою вшанування Дня пам'яті жертв політичних репресій та поглиблення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням тоталітарної ідеології та ії наслідків фахівцями відділу довідково-бібліорграфічної та науково-інформаційної роботи було підготовлено книжкову виставку.
Офійні документи говорять:
2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП(б) ПБ 51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР №0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му – 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів. (URL:https://svyat 2023.kyivcity.gov.ua/news/6723.html).
Відновлення історичної пам`яті трагічних сторінок українського народу шляхом оприлюднення відкритих та досліджених документів тоталітарних владних структур, збережених до сьогодення, розсекречених архівних та приватних матеріалів, широкого масиву записаних спогадів свідків, переживших тортури, та інших джерел – все це, через конкретно зафіксовані події репресій, уможливлює викриття узагальненого владного політичного механізму масового терору українського народу, нищення української нації та представників багатьох народів.
На виставці експоновано видання, які висвітлюють трагедію історії політично-репресивної системи, хронологію розвитку, причини, дії та наслідки советського тоталітарного режиму, системи концентраційних таборів як його складової.
До огляду пропоновано опубліковані:
Як свідчать документи, комуністичний терор і репресії торкнулися усіх верств українського населення: політиків, військових, науковців, освітян, громадських та релігійних діячів, митців та творчої інтелігенції, робітників та селян – всіх регіонів України та Криму.
Висвітлені факти доводять, що система карально-трудових таборів була небаченим за своїми масштабами й жорстокістю інструментом експлуатації та нищення всіх верств населення, фахівців всіх напрямків та їх творчих доробків, організацій та їх діяльності.
Наукові, літературні, мистецькі напрацювання багатьох представників еліт було знищено або заборонено у використанні і переміщено до спец. фондів бібліотек та вважалося репресованою літературою. Каталог видань, які було переміщено до спец. фонду Національної історичної бібліотеки України представлено на виставці. Реабілітація літератури – свідчення глибокої шани та визнання творчості багатьох науковців, освітян, письменників.
Руйнувань та репресії зазнали мова, культурно-традиційні та обрядово-релігійні цінності українського народу, що посилювало денаціоналізацію суспільства. Наукові дослідження про листування репресованих українською, оздоблення елементами вишивки предметів побуту у таборах, календарну та церковну обрядовість в умовах тюрем і спецпоселень – підкреслюють, що це свідчення сміливості і відваги національної пам'яті.
Один з розділів виставки висвітлює документи з історії політичних репресій 1920–40 років в Криму. Розсекречені судово-слідчі справи, які зберігаються в архіві Головного Управління СБУ в Криму, містять унікальну інформацію про жертви політичних репресій.
До експозиції виставки включено матеріали про депортацію кримськотатарського народу, здійснену 18 травня 1944 року, що також відноситься до репресивних дій совєтського тоталітарного режиму, які 2015 року визнано геноцидом кримськотатарського народів.
Метою висвітлення видань є допомога у подоланні радянського способу мислення й дій в незалежній українській державі.
Відродження та знання національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства, формування національної свідомості і нині в умовах російської війни проти України складає основну мету протистояння українського та корінних народів, захисту майбутнього життя української нації.
Виставка експонується у читальній залі, запрошуємо до ознайомлення з документами.
До уваги користувачів інформаційні матеріали вшанування пам’яті жертв політичних репресій презентовано на сайті Бібліотеки
1. День пам’яті жертв політичних репресій (20 травня 2024 р.)
2. Биківнянські колекції катинського злочину: мітинг пам’яті (08 серпня 2023 р.)
3. Биківнянські колекції катинського злочину: презентація книги (12 вересня 2023 р.)
4. Політичні репресії інтелігенції та фахівців України: віртуальна виставка (15 травня 2022 р.)
5. День пам'яті жертв політичних репресій (23 травня 2023 р.)
6. Меморіальний захід-зустріч «Остання адреса Сандармох» (27 жовтня 2022 р.)
7. Меморіальний захід-зустріч «Остання адреса Сандармох» : презентація книжково-журнальної виставки «Остання адреса Сандармох»: до 85-річчя трагічних подій 1937 року – розстрілів соловецьких в’язнів – українців (24 жовтня 2022 р.)
8. Політика «українізації» (23 лютого 2023 р.)
9. Остання адреса Сандармох: книжково-журнальна виставка (26 жовтня 2022 р.)
10. Соловецький мартиролог Полісся. Богдан Теленько (05 січня 2021 р.)
[Відповідно до Указу Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років» було встановлено щорічне відзначення у третю неділю травня Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій українського народу.
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згідно з Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 № 792 VIII;
В документі визначано, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів російської федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.
День боротьби за права кримськотатарського народу – згідно з Указом Президента України № 472/2014 від 16.05.2014
Ураховуючи, що через сімдесят років після депортації 1944 року внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозою дискримінації на рідній землі, з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу.]
Бібліографічний список документів з фонду НІБУ
До цього видання увійшли архівні матеріали про видатного українського режисера, актора та теоретика театру Олександра Степановича Курбаса і його театр «Березіль». Документи розкривають нелегкі будні театру в його харківський період, стосунки між акторами, ставлення акторів до майстра, а також ставлення влади до театру і його керівника. У книзі також подані матеріали архівно-слідчої справи Курбаса та матеріали, пов’язані з його реабілітацією. Документи цієї колекції зберігаються в архівах Києва і Харкова. Більшість документів оприлюднюється вперше.
У праці докладно проаналізовано репресивну політику сталінського режиму на західних землях України в 1939–1953 рр. Показано її зміст, форми й методи, висвітлено опір місцевого населення радянській тоталітарній системі. Роботу написано на основі оригінальних архівних документів з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
У другій книзі, що являє собою документальний додаток до першої, вміщені матеріали стосовно діяльності репресивно-каральних органів, віднайдені автором у нещодавно розкритих архівах. Для правників, істориків, політологів, усіх, хто цікавиться питаннями історії України.
Використовуючи широку джерельну базу, автор вперше здійснив спробу детально висвітлити механізм функціонування репресивно-каральної системи в України як головного знаряддя більшовицького режиму у боротьбі з національно-визвольним рухом. Для юристів, істориків, політологів, усіх, хто цікавиться питаннями історії України.
На сторінках книги зафіксовано події з життя двадцяти жінок, яким судилося в різний спосіб бути причетними до визвольних змагань українського населення проти поневолення та фізичного винищення у кривавому ХХ ст. Перед читачем пропливають картини тюремного і табірного існування політв’язнів, які, перебуваючи під страшним пресом комуно-більшовицької системи, спромоглися на організований спротив у Норильську в 1953 році.
У монографії досліджуються передумови та механізми здійснення політичних репресій на прикордонному Поділлі у період між двома світовими війнами, аналізуються процеси покарання співробітників НКВС УРСР, які виконували злочинні накази політичного керівництва СРСР у роки «Великого терору», пропонуються шляхи використання набутого знання для впливу на формування історичної пам’яті, громадської думки щодо подій радянської доби та поглиблення процесу декомунізації в Україні.
Збірник документів висвітлює одну із головних складових «Великого терору» – масові політичні репресії комуністичного режиму у 1937–1938 роках, проведені відповідно до оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР М. І. Єжова № 00447 від 30 липня 1937 року. У книзі вперше публікується комплекс розсекречених архівних документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо підготовки, перебігу, результатів та жертв цієї операції на території тодішньої Української РСР. Документи розкривають механізм творення партійними та каральними органами масового терору та його соціально-політичну спрямованість проти сільського населення України, ілюструють жорстокість у проведенні операції: з понад 111 тисяч заарештованих основну масу (понад 64 тисячі) було розстріляно, майже всі інші загинули пізніше у таборах ГУЛАГу.
У книжці опубліковано чотирнадцять історій кримськотатарських родин, які розповіли авторці різні люди, відомі й невідомі, яких об’єднує спільна пам’ять про жахіття війни, гоніння, депортації, голод. З покоління в покоління їх переслідує один і той самий ворог, яку б нову назву він не придумував: чи то російська імперія, чи СРСР, чи РФ.
Книжка відкриває маловідому героїчну сторінку історії Норильського повстання 1953 р. Доведені до відчаю нелюдськими умовами життя, виснажливою працею, садистськими знущаннями і смертельними розправами, в’язні повстали і зажадали не тільки пом’якшення табірного режиму, а й висунули політичні вимоги щодо демократизації радянського режиму загалом. Повстання було жорстоко придушене, але відвага, самопожертва його організаторів, серед яких провідну роль відігравав автор, засвідчили, що людську гідність перемогти неможливо – вона сильніше тортур і самої смерті.
У книзі представлено 16 текстів Мустафи Джемілєва: транскрипти його виступів на судових засіданнях, листи до представників радянської влади та однодумців. Матеріали датовано 1969–2021 роками та розташовано у хронологічній послідовності.
У новій книзі відомого автора зібрана серія біографічних нарисів про державних і громадських діячів, майстрів літератури і мистецтва, вчених, окремих громадян Закарпатської області, засуджених у 1939–1955 роках. Книга видана до 15-річчя перебування автора на посаді керівника науково-редакційного відділу обласного тому «Реабілітовані історією».
Друга книга є логічним продовженням першої книги, виданої у 2018 році. У ній вміщені матеріали, які з різних причин не увійшли до попереднього видання – матеріали по репресованих земляках із 20 населених пунктів Чернігівського району (понад 400 архівних справ).
«Історія ГУЛАГу» (Пулітцерівська премія 2004 р.) – перша систематична праця, присвячена хронології, причинам та наслідкам розвитку репресивного апарату Радянського Союзу й системи концентраційних таборів як його складової. На основі фактів автор доводить, що система радянських карально-трудових таборів була небаченим за своїми масштабами й жорстокістю інструментом експлуатації, гноблення й винищення комуністичною владою народів Радянського Союзу. Енн Епплбом спирається як на вже відомі опубліковані свідчення, так і на результати власної великої дослідницької праці в архівах колишнього Радянського Союзу. Актуальність "Історії ГУЛАГу" для України тяжко переоцінити. Ця книжка може й повинна стати одним із чинників формування суспільної думки, яка нарешті зуміє подолати радянський спосіб мислення й дії в новій українській державі й новому українському суспільстві.
В другому томі книги опубліковані прізвища, основні анкетні даних киян та окремих жителів інших областей України, засуджених у м. Києві чи репресованих разом з киянами по групових кримінальних справах, які на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» реабілітовані Генеральною прокуратурою України, прокуратурою м. Києва, прокуратурою Київської області та Військовою прокуратурою Північного регіону України. В книзі подається і деяка частина киян, реабілітованих по протестах прокурорів судовими органами.
Листи політв'язнів — це частина епістолярного архіву Левка Лук'яненка про багатьох політв’язнів – кращих синів України. Це листи борців проти імперської комуністичної окупації за демократію, українство, незалежність.
Автор у брежнєвські часи відбув 10 років ув’язнення в концтаборі й на засланні – за участь у правозахисній Українській Гельсінській групі (УГГ). Це була перша не підпільна група Руху опору, яка, діючи відкрито, тривалий час показувала всьому світові ситуацію з правами людини в підрадянській Україні.
Основна мета книжки «Геноциди Сталіна», за словами її автора, відомого американського історика, проф. Нормана М. Наймарка, – «обгрунтувати кваліфікацію Сталінових масових убивств у 1930-х кроках, адже правління Сталіна призвело до загибелі мільонів невинних людей, що їх було розстріляно, заморено голодом, замучено на смерть у в’язницях чи на засланні».Видання починається з розгляду питань довкола походження та вживання терміна «геноцид»у міжнародній правовій практиці, зокрема висвітлено історію створення та ухвалення «Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього». Автор розглядає формування Сталіна як народовбивці; конкретні епізоди масових убивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 1932–1933 років, нищивнікампанії проти неросійських народів); Великий терор 1937–1938 років; проблему порівняння нацистськихх і радянських злочинів. Вважаючи питання геноциду важливим для українців, Н. Наймарк сподівається, що «ця книжка допоможе їм ясніше усвідоміти його динаміку».
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до книги, не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові. Твори авторів не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Двотомник містить наукову розвідку «Соловецька трагедія 1937–1938: причини та наслідки», а також унікальні матеріали оперативної розробки соловецьких в’язнів, які дозволяють уявити і розкрити найпотаємніші сторони табірного побуту, переддень масових розстрілів, проливають світло на багато попередніх подій в Україні і колишньому СРСР.
До збірника включені документи та матеріали колишніх спецслужб, пов’язані з масовими політичними репресіями, жертви яких поховані поблизу селища Биківня, а також короткі біографічні дані про мешканців Києва, репресованих тоталітарним режимом в 30-х роках ХХ ст.
У книзі на тлі підготовки та проведення масових операцій під час «Великого терору» 1937–1938 рр. досліджено формування оперативного обліку «ворогів народу», структуру місцевих апаратів органів державної безпеки на Донбасі, їх взаємодію із комітетами КП(б)У. Розкрито регіональні особливості перебігу і наслідків «Великого терору» на Донбасі.
Пропонований бібліографічний покажчик став певним підсумком роботи дослідників політичних репресій з виявлення та оприлюднення архівних документів, осмислення багатогранної системи радянського державного терору.
Восьма книга науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» представлена біографічними нарисами про кримчан, що стали жертвами політичних репресій ХХ ст. У додатковому списку реабілітованих включені прізвища осіб, що починаються «А-Г».
Асан Рефатов – видатний кримськотатарський композитор та музикознавець (1902–1938). Через репресії, втрату більшої частини композиторської та наукової спадщини Асана Рефатова, його ім’я залишається маловідомим. Доповнене перевидання знайомить читача з його двома найбільшими роботами, присвячених кримськотатарській народній музиці.
В монографії на основі широкого комплексу архівних і опублікованих джерел здійснене системне дослідження репресивних заходів, що реалізовувалися радянською владою в українському селі протягом 1925 – 1939 рр. Розкрито спрямованість, механізми ухвалення, способи втілення репресивних рішень. Проаналізовано роль органів юстиції, ДПУ-НКВС, партійних і радянських установ у розгортанні масового терору проти українського селянства та працівників аграрної галузі під час непу, суцільної колективізації, Голодомору, за постголодоморної доби та часу «Великого терору». Доведено виключні роль вищого партійного керівництва в ініціюванні системних каральних заходів. Висвітлено демографічні, морально-психологічні наслідки репресій, їхній вплив на соціально-економічну ситуацію в аграрному секторі.
У пропонованій праці вміщуються документи з колишній спецхранів комуністичної системи, які розповідають про методи компрометації українського національно-визвольного руху спецслужбами більшовицької влади. Читач має можливість переконатися, що багато з цих злочинів проти мирного населення, які перекладалися і досі перекладаються комуністичною пропагандою на ОУН-УПА, насправді були вчинені спецслужбами СРСР.
Ця книга пам’яті – перша спроба зібрати воєдино сотні імен і життєписів, пов’язані з ними факти і події більшовицького лихоліття на Білоцерківщині упродовж 1937–1938 рр. Окремо представлено прізвища осіб, причетних до діяльності місцевих каральних установ, про яких вдалося виявити найменші відомості.
У книзі на глибокому аналізі історичних подій розкриваються форми і методи геноциду української нації, що застосувалися московським тоталітарним режимом (голодомори, репресії, лінгвоцид). Документальна насиченість та доступна форма викладу роблять книгу актуальною і цікавою для широкого читацького загалу.
Це видання є літературно-культурологічним проектом відомого українського філолога, історика і джерелознавця Сергія Білоконя та видавництва «Українські пропілеї», відомого виданням легендарного культурологічного альманаху «Хроніка–2000». Проект передбачає дослідження і оприлюднення на широкий загал раніше не публікованого переліку заборонених в Україні видань як свідчення тоталітарної цензури комуністичного режиму.
У меморіальному виданні вміщені 2118 коротких біографічних довідок про поляків, які зазнали репресій політичного характеру на теренах Луганщини. Довідки складені на підставі архівно-слідчих справ репресованих з Державного архіву Луганської області та архіву Управління Служби безпеки України в Луганській області.
У виданні вміщена інформація про розстріляних, засуджених до багатьох років ув’язнення бориспільців, про сім’ї виселених із рідних місць куркулів та дворян. Читачам пропонуються спогади очевидців про ті жахливі роки, а також надається можливість ознайомитись з історичними документами, які розкривають механізм творення партійними та каральними органами масового терору, спрямованого проти сільського населення України та інтелігенції, ілюструють жорстокість радянської влади у ставленні до українського народу.
Літературно-документальне дослідження в якому подаються відомості про жертви репресивної депортації комуністичним режимом на будови Біломорсько-Балтійського каналу вихідців з українського Полісся у 1933–1935 рр. Усі вони перебували в спеціальних, трудових поселеннях, концтаборах Соловецького табору особливого призначення СЛОН(а), а пізніше ГУЛАГ(у) на території РФ. Ці донедавна таємні документи з секретних архівів ФСБ Росії у вигляді копій, так званих, «літерних справ» та інших документів, що були віднайдені відомим дослідником комуністичних злочинів Росії, головою карельського «Меморіалу» Юрієм Дмитрієвим та його однодумцями, були передані авторові у серпні 2013 р.
У книзі публікуються матеріали кримінальних справ репресованих письменників (Валер’яна Підмогильного, Валер’яна Поліщука, Григорія Епіка), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України. Також у виданні вміщено книгу Семена Підгайного «Українська інтелігенція на Соловках. Спогади 1933–1941» та список розстріляних українців у Сандармосі.
Книга, що основана на розсекречених судово-слідчих справах, які зберігаються в архіві Головного Управління СБУ в Криму, містить унікальну інформацію про жертви політичних репресій у Криму у 1920–1940 роки. В їх числі – видні суспільно-політичні діячі Криму.
Автор книжки, католицький священик, був разом з іншими жителями Східної Пруссії депортований в радянські табори примусової праці за Полярним колом. Незважаючи на заборони й приниження, важкохворий Гергард Фітткау спільно зі священнослужителями інших конфесій і за колючим дротом продовжував мужньо нести високу місію пастора. Пережити тяжкі випробування того часу йому допомагала глибока віра. Автор з приязню та співчуттям відгукується про представників інших народів, у тому числі й українського, з якими йому судилось зустрітися на перехрестях невільницьких шляхів. Книжка вперше з'явилася друком 1957року й відтоді витримала понад десять німецьких видань. Її перекладено одинадцятьма мовами, серед них англійською, польською та російською. Спогади Гергарда Фітткау українською мовою, безперечно, посядуть помітне місце серед набутків вітчизняної літератури на таборову тему.
Автори книги на матеріалах Комісії з питань поновлення прав реабілітованих систематизують дані про репресованих в 40–50-х рр. жителів Камінь-Каширського району Волинської області. Довідник містить дані про номери та місце зберігання архівних справ репресованих жителів району, біографічні дані про репресовані сім’ї чи окремих жителів.
Книга в українському перекладі є ґрунтовним універсальним посібником, в якому повномасштабно представлена панорама причин і наслідків ідеології і практики комунізму на теренах Східної і Центральної Європи, Азії та інших частин світу.
У книзі «Ціна віри та свободи» автор висвітила через призму однієї родини з Великої Волині ціну віри, волі та свободи у боротьбі за незалежність рідної держави, її церкви; роль української інтелігенції, духовенства, простих громадян у національно-визвольній боротьбі нашого народу та закликає не забувати про потужні репресії ХХ століття, які влада чинила проти власного народу.
Укладачі : Нестеренко О. В., Новицька А. І.
Відділ ДБНІР
