ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Відомий й невідомий Максим Тадейович Рильський (19 березня 1895 – 24 липня 1964)

19 березня виповнюється 130 років від дня народження українського поета і перекладача Максима Рильського, ім'я якого добре відоме кожному українцю. Зі шкільних років згадуємо його вирази, які стали крилатими: «За сапку і в квітник», «Троянди й виноград – красиве і корисне». Поціновувачам його таланту, які хочуть більше дізнатися про життя та творчість поета, призначена ця книжкова виставка.

Максим Тадейович Рильський – поет-академік, громадський діяч, наш земляк. Близько шістдесяти років тривала його поетична творчість, в якій він посів за значенням свого художнього внеску одне з провідних місць після Івана Франка і Лесі Українки. Видрукував за свого життя 35 книжок поезії, з яких 31 книжка лірики, а решта – ліро-епічні поеми (сюди не входять повні перевидання). Крім того, він переклав з 13 мов понад чверть мільйона рядків поезії; автор кількох збірників статей, редактор незчисленної кількості різних поетичних та етнографічних видань. Як учений і критик він багато зробив для осмислення історії літератури та її сучасного досвіду; перу поета належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, теорії перекладу.

Максим Тадейович надавав проблемам мови великого значення впродовж усього життя. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав сучасників боротися за чистоту і збагачення української мови.

У 1959 році на IV з'їзді письменників України М. Рильський прочитав вірш «Мова». Своїм незвичайним виступом на письменницькому форумі поет загострив увагу на потребі повноцінного функціонування української мови, порадивши частіше «заглядати у словник». На його переконання – «це пишний яр, а не сумне провалля». Він був одним з перших в Україні, хто став на захист рідної мови.

Різноманітність і багатство творчої спадщини майстра слова — незвичайні. Наприкінці 80-х років завершено найповніше 20-томне наукове видання його творів.

Свого першого вірша Максим Рильський написав у 7 років.

А перша його книга вийшла друком, коли авторові ледве виповнилося 15 років. Була це тоненька збірочка юнацьких поезій із замріяною назвою: «На білих островах» (1910). Так само меланхолійно-романтичні й найменування її підрозділів: «Вінок рясту», «Intermezzo», «З сердечних глибин», «Осінні пісні», «З вечірніх мелодій», «Блакитне озеро». Навіть з цього переліку простежуються ідейно-емоційні домінанти образного світу юного лірика: незбагненна краса природи, нерозділене кохання, недосяжність ідеалу. Прикметно, що вже на світанку творчого шляху поета вабить осінньо-вечоровий «мінор», а не бадьоро-оптимістичні весняно-вранішні акорди. Якби спробувати вкласти всі головні мотиви й настрої тої книжки в межі одного жанру, була б це, мабуть, елегія (з грец. — жалібна пісня) — лірична п'єса медитативно-меланхолійного змісту, перейнята журливо-сумовитими настроями, мріями й сподіваннями.

Здається, важко було запримітити у цих, переважно ще зовсім наївних, хоча й досить вправних, віршах печать небуденного таланту. Однак його таки помітили, а молодий композитор Яків Степовий навіть поклав на музику три вірші збірки.

Згодом у літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків». Сам поет на запитання, хто такі «неокласики», відповідав так: «А хто такі класики, знаєте?... Це ті, що створили невмирущі твори. «Нео» — новий. Неокласики — нові класики. Але ця назва дана на глум, самі поети, що їх названо неокласиками, ніколи себе так не називали. Але вони вважають себе учнями, послідовниками тих, що становлять славу і гордість людства,— учнями класиків. Вони намагаються кращі надбання світової культури перенести на український  ґрунт, прищепити їй пагони класичної спадщини».

Напружена літературна праця М. Рильського тривала, хоча політичний клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу й багато в чому деформував тематику та ідейний світ його поезії. Одна за одною з'являються поетичні збірки «На узліссі» (1918), «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1925), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929). У вірші «Коли усе в тумані життєвому» (збірка «Під осінніми зорями») поет оспівав вічність мистецтва, нетлінність його витворів, по суті сформулювавши естетичне кредо митця:

«В тобі, мистецтво, у тобі одному

Є захист: у красі незнаних слів,

у музиці, що вроду, всім знайому,

втіляє у небесний перелив;

В тобі, мистецтво,— у малій картині,

Що більша над увесь безмежний світ!

Твої діла — вони одні нетлінні,

І ти між квітів найясніший квіт».

Ці рядки привели Максима Рильського до катівні НКВС. Його звинувачували в причетності до контрреволюційної організації — Спілки визволення України, якої, і це «органам» було добре відомо, насправді не існувало. 19 березня 1931 року, в день 36-ліття його арештовують і п’ять місяців тримають на Лук’янівці, вимагаючи зізнання в контрреволюційній діяльності. Результатом «пропрацювання» Рильського стало його каяття: «Моя провина перш за все негативна, тобто я винен не так у тому, що я робив, як у тому, чого я не робив, хоч і повинен був робити». Його відпустили, закривши справу «за відсутністю даних для передачі її у судові органи», однак оця підозра в «нелояльності» дамокловим мечем висіла над Рильським до кінця його життя. Він і справді спробував «виправитися» – написав текст для кантати «Перше травня», погодився написати лібрето опери на тему «Соціалістичне будівництво наших днів». Однак можна було уявити його стан, коли один за одним в таборах зникали (а багато хто – назавжди) найближчі друзі: Михайло Драй-Хмара, Остап Вишня, Ананій Лебідь, Марко Вороний.

Хмари над головою Рильського збиралися іще неодноразово. У 1938 році органами НКВС він «активно розроблявся» разом із Бажаном, Тичиною, Костенком, а тодішній перший секретар ЦК КП(б)У Косіор відкрито називав його «хоч і талановитим, але дуже небезпечним» поетом. Від арешту його врятував Хрущов, який, за переказами, особисто подзвонив Сталіну і запитав, як можна арештовувати поета, котрий створив «Пісню про Сталіна», що її співає вся Україна (музику до слів «Із-за гір, та з-за високих сизокрил орел летить» написав за два роки до того Левко Ревуцький, і пісня справді стала дуже популярною).

Подальше життя Рильського перетворилося на безконечне очікування: вознесуть тебе чи скинуть у провалля.

Не так давно з документів КДБ СРСР стало відомо, що в 1945 році репресивно-каральна система планувала вбивство Максима Рильського руками своєї агентури, сконцентрованої в інспірованій організації під виглядом ОУН. В кабінетах НКДБ було виготовлено «відкритий лист» до Рильського, де його називали «справжнім зразком українського запроданства». Планувалося вбити двох зайців: усунути поета і вчинити черговий погром «невгодних» під виглядом причетності до вигаданого «тимчасового проводу східноукраїнських земель». За іронією долі викрила і знешкодила «перевертнів» Служба Безпеки крайового проводу ОУН в Луцьку.

Рильський дізнався про це у вересні 1948-го, коли до нього у квартиру зі Львова прибув Микола В. (псевдо Меч) і ще двоє підпільників. Вони закликали поета відректися від співпраці з владою, виступати в підпільній пресі. Рильський відмовився, однак подарував гостеві свою збірку «Вірність» з автографом. Незабаром органи МДБ розгромили групу Меча, а під час обшуку в його львівській квартирі знайшли злощасну збірку.

Лишається тільки дивуватися тій творчій спадщині, яку, попри все, лишив по собі Максим Тадейович.

У 1930-х роках виходять збірки: «Знак терезів» (1932), «Київ» (1935), «Літо» (1936), «Україна» (1938), «Збір винограду» (1940). З початком Другої світової війни посилюється патріотичне звучання поезії Максима Рильського. 26 листопада 1941 року по радіо вперше була виголошена поема «Слово про рідну матір», у якій звучала ідея безсмертя народу, незламність його духу і віри в перемогу над ворогом. Вагому роль у пробуджені історичної пам’яті та національної свідомості нашого народу відіграли поеми «Неопалима купина» (1944) та «Жага», за які Максима Рильського було звинувачено у націоналізмі. Під час війни виходять збірки «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря» (1942), «Світла зброя» (1942), «Велика година» (1943 рік), У повоєнні роки вийшли збірки поезій «Вірність» (1946), «Чаша дружби» (1946), «Ранок нашої Вітчизни» (1953), які були заборонені, а їхньому авторові інкриміновано помилки «буржуазно-націоналістичного» характеру. Після війни виходять також збірки поезій: «Мости» (1948), «Братерство» (1950), «Троянди і виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «Зимові записи» (1964).

Останні 13 років свого життя з 1951 до 1964 року відомий український поет, митець та публіцист перебував у Голосієві (Київ). Його двоповерховий з горищем будинок зведено за проєктом архітекторки Аріадни Лободи і за участі самого Максима Тадейовича. Навколо будинку — сад і квітники, посаджені поетом.

Нині тут працює Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського. Музей був відкритий для перших відвідувачів 1968 року. Музейну експозицію змінювали, доповнювали та коригували три рази: під час створення , в 1985 та у 2006 роках. 

У колекції музею зберігається велика кількість рукописів, особиста бібліотека поета, зокрема книги, підписані авторами, а також речі, пов’язані з письменником протягом його життя, в тому числі мисливське приладдя. Серед особливих скарбів музею є рукописи творів Максима Рильського, його кореспонденція, роботи образотворчого мистецтва, кіно- та фотодокументи. Перед будинком, уже після відкриття закладу, було встановлено погруддя поету.

У 2025 році із нагоди 130-річчя Максима Тадейовича музей спільно з Національною спілкою кінематографістів України проводить цикл кіновечорів. На першому з них (20 лютого) відбулися: презентація книги спогадів Максима Рильського (молодшого) «Люби природу не для себе» (видавництво «Дніпро», 2025) та прем’єра хронікально-публіцистичного фільму «Побачення з Максимом Рильським» (2025).

Максим Тадейович з молодих років і до останніх днів був гранословом, завжди захоплювався творчістю великих поетів минулого. Потрібно було мати мужність, щоб писати ніжну лірику і суворі сонети та октави в той час.

До традиційних в українській поезії Рильський долучив мотиви, узяті з античної та західноєвропейської, а в нові часи — із сучасного життя та його реалій. Його вірші багаті на літературні та філософські ремінісценції, звертання до ясних і трагічних, але достоту земних людських почуттів. Максим Рильський став душею і совістю свого народу. Він був не просто поет, а мислитель, філософ, мудрець і працелюб. Зі свого Голосієва, мудро примружившись, бачив увесь світ, але ніколи не забував Романівки на Житомирщині, де минули його дитячі роки.

Видання з фонду НІБУ

Антологія української поезії : в 4 т. Т. 1–4 / упоряд.: М. Т. Рильський, М. Нагнибіда. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1957.

Наталка Полтавка : оперне видовище на 3 д. / авт. текста І. Котляревський ; музика: М. Лисенко, В. Йориш ; сценарій В. Манзій ; обробка тексту М. Рильський. — Харків : Мистецтво, 1936. — 53 с. : іл., портр.

Ранки солов’їні : лірика : [збірник] / М. Т. Рильський [та ін.]. — Київ : Дніпро, 1965. — 182 с.

Рильський, Максим Тадейович. В затінку жайворонка: поезії 1960–1961 рр. / М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1961. — 54 с. : іл.

Рильський, Максим Тадейович. Великий польський поет Адам Міцкевич: [до 100-річчя з дня смерті. 1855–1955] / М. Т. Рильський. — Київ, 1955. — 20 с. — (Товариство для поширення політичних і наукових знань Української РСР ; Сер. IV).

Рильський, Максим Тадейович. Вечірні розмови. 1960–1961 / М. Т. Рильський ; вступ. ст. С. Іванов. — Київ : Обл. кн.-газ. вид., 1962. — 150 с.

Рильський, Максим Тадейович. Вибране / М. Т. Рильський ; худож. К. С. Козловський. — Київ : Дніпро, 1965. — 454 с. : іл., 1 л. портр., грав.

Рильський, Максим Тадейович. Вибрані вірші / М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав, 1939. — 79 с. : 1 л. портр. — (Шк. б-ка).

Рильський, Максим Тадейович. Вибрані поезії / М. Т. Рильський. — Львів : Рад. письменник, 1940. — 107 с.

Рильський, Максим Тадейович. Вибрані твори: у 2-х т. — Київ : Вид-во Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2005 — 2006.

  Т.1 Вірші. Поеми / М. Т. Рильський. — 2005. — 604 с.

 Т. 2 Переклади. / М. Т. Рильський ; ред. Д. В. Павличко. — 2006. — 605 с.

Рильський, Максим Тадейович. Вірші / М. Т. Рильський. — Київ : Рад. школа, 1954. — 88 с. — (Шк. б-ка).

Рильський, Максим Тадейович. Вогні  : поезії / М. Т. Рильський. — Київ : Молодь, 1961. — 191 с.

Рильський, Максим Тадейович. Героїчний епос українського народу / М. Т. Рильський. — Київ, 1955. — 28 с. — (Товариство для поширення політичних і наукових знань Української РСР ; Сер. 4).

Рильський, Максим Тадейович. Жага : вибрані поезії / М. Т. Рильський; вступ. ст. М. Стельмах. — Київ : Дніпро, 1967. — 255 с. : 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Життя духовного основа : статті й висловлювання про мову / М. Т. Рильський. — Київ : Просвіта, 2007. — 160 с. : іл.

Рильський, Максим Тадейович. Зібрання творів : у 20 т. Т. 1-20 / М. Т. Рильський ; ред. кол. Л. М. Новиченко [та ін.] ; АН УССР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Наук. думка, 1983-1990.

Рильський, Максим Тадейович. «І розіллється знов медами!..» : публіцистика, есеїка, проза : вибране : до 125-річчя від дня народження / М. Т. Рильський. — Київ : Ярославів Вал, 2019. — 510, [1] с.

Рильський, Максим Тадейович. Іскри вогню великого : поезії / М. Т. Рильський ; упоряд.: С. А. Крижанівський, Г. П. Донець. — Київ : Рад. письменник, 1965. — 206 с. : 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Кобзар Єгор Мовчан / М. Т. Рильський, Ф. І. Лавров ; Акад. наук УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії. — Київ, 1958. — 32 с. : іл., 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Крізь бурю і сніг / М. Т. Рильський. — Київ : Слово, 1925. — 78 с.

Рильський, Максим Тадейович. Лірика / М. Т. Рильський ; вступ. ст. С. Крижанівський, ред. кол.: О. Т. Гончар [та ін.], упоряд., підгот. П. Д. Мограенко, худож. В. Є. Перевальський. — Київ : Дніпро, 1984. — 286 с. : іл. — (Б-ка укр. класики «Дніпро»).

Рильський, Максим Тадейович. Література і народна творчість / М. Т. Рильський. — Київ : Рад. письменник, 1956. — 217 с.

Рильський, Максим Тадейович. Літо: поезії, 1933–1936 / М. Т. Рильський. — Харків : Держлітвидав, 1936. — 106 с.

Рильський, Максим Тадейович. Марина : віршована повість із кріпацьких часів на Правобережній Україні / М. Т. Рильський. — Харків ; Київ :  Література і мистецтво, 1933. — 15 с. : 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Мистецтво перекладу : статті, виступи, нотатки / М. Т. Рильський ; упоряд., комент. Г. М. Колесник, вступ. ст. Л. Новиченко. — Київ : Рад. письменник, 1975. — 343 с. : 8 л. іл.

Рильський, Максим Тадейович. Мистецтво — творча праця зрима / М. Т. Рильський. — Київ : Мистецтво, 1979. — 312 с. : іл.

Рильський, Максим Тадейович. Народ і краса  : збірник / М. Т. Рильський ; упоряд., вступ. ст., авт. прим. І. О. Ільєнко. — Київ : Мистецтво, 1985. — 382 с. : іл.

Рильський, Максим Тадейович.  Наша кровна справа : статті про літературу / М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1959. — 557 с.

Рильський, Максим Тадейович. Наша сила : поезії / М. Т. Рильський. — Київ : Рад. письменник, 1952. — 128 с.

Рильський, Максим Тадейович. Орлина сім’я : [поезії] / М. Т. Рильський. — Київ : Молодь, 1955. — 180 с. : 1л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Під осінніми зорями  : 2 книжка лірики / М. Т. Рильський. — Харків : Держлітвидав України, 1926. — 283 с.

Рильський, Максим Тадейович. Переклади / М. Т. Рильський ; упоряд. І. Скакун. — Київ : Українські пропілеї, 2016. — 586, [5] с.

Рильський, Максим Тадейович. Поезії / М. Т. Рильський ; ред. кол. М. П. Бажан, упоряд., вступ. ст., авт. прим. С. А. Крижанівський, худож. В. А. Кононенко. — Київ : Рад. письменник, 1976. — 303 с. : 1 л. портр. с грав.

Рильський, Максим Тадейович. Поезія Тараса Шевченка / М. Т. Рильський. — Київ : Рад. письменник, 1961. — 67 с.

Рильський, Максим Тадейович. Поеми  / М. Т. Рильський. — [Харків] : Червоний шлях, [1923]. — 32 с.

Рильський, Максим Тадейович. Поеми і лірика / М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав, 1951. — 386 с. : 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Поетика Шевченка : [доповідь прочитана на VI Пленумі Правління Спілки радянських письменників СРСР, присвяченому 125-річчю з дня народження Шевченка] / М. Т. Рильський. — Київ : АН УРСР, 1961. — 24 с.

Рильський, Максим Тадейович. Про людину, для людини : статті про літературу і мистецтво / М. Т. Рильський. — Київ : Рад. письменник, 1962. — 355 с.

Рильський, Максим Тадейович. Про мистецтво / М. Т. Рильський ; авт. передм. М. Йосипенко. — Київ : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. — 208 с.

Рильський, Максим Тадейович. Про поезію Адама Міцкевича  / М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1955. — 119 с.

Рильський, Максим Тадейович. Синя далечінь / М. Т. Рильський. — Київ : Слово, 1922. — 63 с.

Рильський, Максим Тадейович. Слово про літературу : зб. ст. / М. Т. Рильський ; упоряд., авт. прим. Б. Бильський, упоряд., авт. прим. Ю. Солод. — Київ : Дніпро, 1974. — 383 с.

Рильський, Максим Тадейович. Слово про рідну матір : поезії / М. Т. Рильський ; худож. В. В. Руденко. — Київ : Дніпро, 1990. — 90, [3] с. : кол. іл.

Рильський, Максим Тадейович. Сонети  / М. Т. Рильський ; упоряд. Б. Рильський ; авт. передм. Д. Павличко ; гравюри Г. Якутовича. — Київ : Молодь, 1969. — 223 с. : іл., грав.

Рильський, Максим Тадейович. Спокійна творчості тривога  : вибрані поезії / М. Т. Рильський ; упоряд. М. Г. Рильський. — Київ : Дніпро, 2015. — 512 с. : фот.

Рильський, Максим Тадейович. Статті про літературу / М. Т. Рильський. — Київ : Дніпро, 1980. — 223 с. : портр.

Рильський, Максим Тадейович. Твори : в 10-ти т. Т. 1—10 / М. Т. Рильський; вступ. ст. О. І. Білецький ; худож.: В. І. Касіян, К. С. Козловський. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1960—1962.

Рильський, Максим Тадейович. Тринадцята весна : лірики кн. 4 / М. Т. Рильський. — Харків : Держлітвидав України, 1926. — 69 с.

Рильський, Максим Тадейович. Труди і дні : [поезії] / М. Т. Рильський ; худож. Т. П. Жаспар. — Київ : Держлітвидав України, 1960. — 207 с. : 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Чаша дружби  / М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав, 1946. — 80 с.

Рильський, Максим Тадейович. Тарас Шевченко  : біографічний нарис / М. Т. Рильський, О. Й. Дейч. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1964. — 82 с. : 5 л. іл.

Рильський, Максим Тадейович. Як пароль виноградної лози : збірка творів та висловлювань про рідну мову / М. Т. Рильський ; упоряд., вступ. ст. Г. М. Колесник, відп. ред. І. К. Білодід. — Київ : Наук. думка, 1973. — 263 с. : факс., 1 л. портр.

Рильський, Максим Тадейович. Ясна зброя : статті / М. Т. Рильський ; упоряд., авт. прим. Г. М. Колесник, авт. післям. І. Білодід, фото М. Козловський. — Київ : Рад. письменник, 1971. — 285 с. : 1 л. портр.

Слово про Ігорів похід  : текст за вид. 1800 р. / вступ. ст. М. К. Грунський ; пер. М. Т. Рильський. — Київ : Держлітвидав, 1939. — 59 с. : 1 л. іл.

Старицький, Михайло Петрович. Тарас Бульба : опера : на 5 д. : за повістю М. В. Гоголя / М. П. Старицький ; муз. М. В. Лисенко ; ред. Л. Ревуцький ; текст М. Рильський ; оркестровка Б. Лятошинський ; Держ. академ. театр опери та балета УРСР. — Київ, 1937. — 43 с. : іл.

*   *   *

Агеєва, Віра. Мистецтво рівноваги : Максим Рильський на тлі епохи / В. П. Агеєва. — Київ : Книга, 2012. — 392 с. : фот. — (Бібліотека Шевченківського комітету).

Бисикало, Степан Кіндратович. Максим Рильський  : літ. портрет / С. К. Бисикало. — Київ : Держлітвидав УРСР, 1958. — 99 с.

Білодід, Іван Костянтинович. Поетична мова Максима Рильського  : до 70-річчя з дня народження поета / І. К. Білодід ; АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ : Наук. думка, 1965. — 174 с. : 1 л. портр.

Боровик, Миколай Констянтинович. Рильський і музика / М. К. Боровик; ред. М. Гордійчук. — Київ : Наук. думка, 1969. — 279 с.

З трудів і днів Максима Рильського / упоряд. С. А. Гальченко. — Київ : А.С.К., 2009. — 655 с.

Ільєнко, Іван Олександрович. Жага. Труди і дні Максима Рильського : документальний життєпис / І. О. Ільєнко. — Київ : Дніпро, 1995. — 413 с.

Калмановський, Борис Мойсейович. Максим Рильський / Б. М. Калмановський. — Київ, 1959. — 37 с. — (Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР).

Київський літературно-меморіальний музей М. Т. Рильського : путівник / М-во культури УРСР ; підгот.: Л. Д. Зінчук, Г. І. Касич, Т. Г. Хутка. — Київ : Реклама, 1970. — 80 с. : iл., факс.

Колесник, Григорій Миколайович. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М. Т. Рильського / Г. М. Колесник ; АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ : Наук. думка, 1965. — 223 с. : 5 вкл. л. іл.

Коляда, Іван Анатолійович. Максим Рильський / І. А. Коляда, Ю. І. Коляда. — Харків : Бібколектор, 2015. — 118 с.

Крижанівський, Степан Андрійович. Максим Рильський : критико-біографічний нарис / С. А. Крижанівський. — Київ : Рад. письменник, 1955. — 148 с.

Малишко, Андрій Самійлович. Слово про поета : М. Т. Рильського та його творчість : нарис / А. С. Малишко. — Київ : Рад. письменник, 1960. — 39 с.

Мандрівник і риболов: Природа у творчості Володимира Свідзінського й Максима Рильського / упоряд. І. Андрусяк. — Київ : Факт, 2003. — 352 с. — (Літературний проект «Текст+Контекст». Знакові літературні доробки та навколо них).

Мартич, Юхим. Довга, довга весна : в гостях у Максима Рильського / Ю. Мартич. — Київ : Рад. письменник, 1969. — 243 с.

Мудрості від Максима Рильського : вислови, поради, роздуми про філософію буття / упоряд. М. Г. Рильський. — Київ : Успіх і кар’єра, 2018. — 192 с. — Проєкт родинного фонду Максима Рильського «Троянди й виноград».

Музей М. Ф. Рыльского в Киеве : фоторассказ о музее выдающегося укр. сов. поэта, ученого и обществ. деятеля М. Ф. Рыльского в Киеве. — Киев : Мистецтво, 1975. — [22] с. : ил.

Неборячок, Федір Матвійович. Максим Рильський : літературно-критичний нарис / Ф. М. Неборячок. — Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1955. — 60 с.

Незабутній Максим Рильський : спогади / упоряд., авт. прим. та передм. Г. Донець, М. Нагнибіда. — Київ : Дніпро, 1968. — 431 с. : 10 л. портр.

Новиченко, Леонід Миколайович. Повість про поета : лірика М. Рильського / Л. М. Новиченко. — Київ : Рад. письменник, 1941. — 69 с.

Новиченко, Леонід Миколайович. Поетичний світ Максима Рильського Кн. 2: 1941-1964 / Л. Новиченко. — Київ : Інтел, [1993]. — 271 с.

Райбедюк, Галина Богданівна. Вивчення творчості київських неокласиків : навчально-методичний посібник / Г. Б. Райбедюк, О. Ф. Томчук. — Ізмаїл : СМИЛ, 2010. — 348 с.

Рильський, М. Г. Співучий Києве, дитя живих століть: в поезії, есеях, споминах: [Києв і кияни у творах М. Т. Рильського] / М. Г. Рильський ; Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського. — Київ : Дніпро, 2023. — 295 с. : 16 вкл. л. фот.

Максим Рильський / Київський літ.-мемор. музей М. Т. Рильського ; авт., упоряд. В. Є. Панченко, авт., упоряд. В. Л. Колесник. — Харків : Фоліо, 2019. — 378, [1] с. : 12 вкл. л. фот. — (Митці на прицілі). - До 125-річчя з дня народження М. Т. Рильського.

Максим Рильський. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях : [альбом] / упоряд. Л. Д. Зінчук, упоряд., вступ. ст. С. А. Крижанівський, упоряд. Б. М. Рильський, упоряд. Т. Г. Хутка, вступ. ст. Ю. Солод. — Київ : Рад. школа, 1975. — 159 с. : іл., факс.

М. Рильський і світова культура з погляду сучасності : міжнародна конференція, присвячена 100-річчю від дня народження М. Рильського (Київ, 16–17 березня 1995 року) : тези доповідей та повідомлень / НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ, 1995. — 87 с.

Максим Рильський у спогадах, працях та портретах : (до 125-річчя від дня народження) : альбом / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; голов. ред. С. Пирожков ; наук. ред. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2019. — 239, [1] с. : [3] вкл. c., іл.

Максимові Рильському : збірник [статей і віршів], присвячений шістдесятип’ятиріччю з дня народження і п’ятдесятиріччю літературної діяльності поета / упоряд. О. В. Килимник. — Київ : Рад. письменник, 1960. — 299 с. : 1 л. портр.

Руда, Тетяна. Грані великого таланту: Максим Рильський – поет, перекладач, учений : [монографія] / Т. Руда ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2017. — 143 с.

Син Країни Рад. Спогади про Максима Рильського / упоряд. Рильський, Б. М. ; упоряд. Н. А. Підпала. — Київ : Рад. письменник, 1982. — 263 с. : 16 л. іл., факс.

Скокан, Катерина Ієронімівна. М. Т. Рильський : бібліогр. покажчик : 1907–1965 / К. І. Скокан ; вступ. ст. С. Крижанівський ; АН УРСР. — Київ : Наук. думка, 1970. — 519 с.

Стріха, Максим. Максим Рильський – перекладач оперних лібрето: літературний, мистецький, націєтворчий виміри / М. Стріха ; НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2020. — 125 с.

Шапоренко, В. В. Патріотичні мотиви в ліриці Максима Рильского періоду Великой Вітчизняної війни : (для студентів-заочників) / В. В. Шапоренко ; М-во освіти УРСР, Одеський державний пед. ін-т ім. К. Д. Ушинського. — Одеса, 1958. — 44 с.